Передслово про слово
Заклик БУТИ вдумливим читачем
Мене часто запитують діти, а навіщо стільки читати і чи читати понад норму взагалі потрібно? Для чого от, наприклад, читати повністю твір, якщо багатство сучасного Інтернету щодо полегшення цього завдання просто зашкалює: тут вам і перекази "стисло" і "поширено", "дуже коротко" і "короткий зміст". А в ютубі якась тітонька дасть вам відкриті лекції, пояснить суть назви і самий зміст твору. Ну, а якщо вам ще щось не зрозуміло, то розумний дядько перекаже твір за 10 чи 15 хвилин. А як щодо фільмів, аудіокниг чи мультфільмів? Хіба з ними не легше?
Отож бо й воно, легше, простіше. Проте не зрозуміліше. Ви ніколи не матимете своїх вражень, якщо спиратиметеся на чужі. Ви ніколи не розвинете власну думку, якщо будете слухати інших. Ви ніколи не навчитесь сперечатись, щоб довести свою правду, бо шукаєте лише простого й легкого шляху. Отак і будете жити: думати як інші, робити як інші, погоджуватись з іншими. Отак і проживете чуже, а не своє життя.
А книга дає світ, не схожий на жоден. Читаючи твір, ви занурюєтесь, поглинаєтесь художнім вимислом. Нереальне чи, можливо, занадто близьке поруч, до нього можна доторкнутися, відчути, а потім і створити своє, просто закривши очі. Таке дає книга, такими ви стаєте від читання.
Як тільки я прийшла працювати до школи, мене дивували слова деяких дітей (думаю, ви не раз чули щось подібне): "Я читав, але нічого не зрозумів (або не запам'ятав)", "Я не можу переказати, виділивши головне", "А як це — висловити своє враження?" і т.д. Спочатку думала, що такі учні мене обманюють. Ну, як же це — твір прочитали , а сказати про нього нічого не можна. Завжди ж існують свої думки, погляди. Але виявляється, таке буває. Отака-от безслівна нація росте, що не має своєї думки, а отже не зможе знайти свого місця у світі. Читайте, друзі, бо зараз книги відроджуються, це стало "модно" (хоча як це могло вийти з т.зв."моди"), бо цінується власний розум, креативність ідей та поглядів. Навіть перегляд фільму у найсучаснішому форматі не дасть вам таких реальних вражень як читання книги — живої, до якої можна доторкнутися, відчути її запах та м'якість.
Даний розділ на моєму блозі створений для того, щоб ділитися враженнями від прочитаного. Книги доступні для вільного завантаження. Перед кожною — мої короткі враження. Закликаю ділитися і своїми. Можна також в коментарях надсилати посилання (чи, власне, свої електронні книги). З радістю повідомлю про почуття, які викликали дані вами книги.
P.S. Всією душею і серцем я — за книгу живу, друковану. Та за примхами долі чи суспільства не маю такої матеріальної можливості купувати книги всі, що бажаю. Приходиться звертатися тут до доступного безкоштовного формату, що ж робити? Отож, читаймо, друзі, і спілкуймося за чашкою кави!
Заклик БУТИ вдумливим читачем
Мене часто запитують діти, а навіщо стільки читати і чи читати понад норму взагалі потрібно? Для чого от, наприклад, читати повністю твір, якщо багатство сучасного Інтернету щодо полегшення цього завдання просто зашкалює: тут вам і перекази "стисло" і "поширено", "дуже коротко" і "короткий зміст". А в ютубі якась тітонька дасть вам відкриті лекції, пояснить суть назви і самий зміст твору. Ну, а якщо вам ще щось не зрозуміло, то розумний дядько перекаже твір за 10 чи 15 хвилин. А як щодо фільмів, аудіокниг чи мультфільмів? Хіба з ними не легше?
Отож бо й воно, легше, простіше. Проте не зрозуміліше. Ви ніколи не матимете своїх вражень, якщо спиратиметеся на чужі. Ви ніколи не розвинете власну думку, якщо будете слухати інших. Ви ніколи не навчитесь сперечатись, щоб довести свою правду, бо шукаєте лише простого й легкого шляху. Отак і будете жити: думати як інші, робити як інші, погоджуватись з іншими. Отак і проживете чуже, а не своє життя.
А книга дає світ, не схожий на жоден. Читаючи твір, ви занурюєтесь, поглинаєтесь художнім вимислом. Нереальне чи, можливо, занадто близьке поруч, до нього можна доторкнутися, відчути, а потім і створити своє, просто закривши очі. Таке дає книга, такими ви стаєте від читання.
Як тільки я прийшла працювати до школи, мене дивували слова деяких дітей (думаю, ви не раз чули щось подібне): "Я читав, але нічого не зрозумів (або не запам'ятав)", "Я не можу переказати, виділивши головне", "А як це — висловити своє враження?" і т.д. Спочатку думала, що такі учні мене обманюють. Ну, як же це — твір прочитали , а сказати про нього нічого не можна. Завжди ж існують свої думки, погляди. Але виявляється, таке буває. Отака-от безслівна нація росте, що не має своєї думки, а отже не зможе знайти свого місця у світі. Читайте, друзі, бо зараз книги відроджуються, це стало "модно" (хоча як це могло вийти з т.зв."моди"), бо цінується власний розум, креативність ідей та поглядів. Навіть перегляд фільму у найсучаснішому форматі не дасть вам таких реальних вражень як читання книги — живої, до якої можна доторкнутися, відчути її запах та м'якість.
Даний розділ на моєму блозі створений для того, щоб ділитися враженнями від прочитаного. Книги доступні для вільного завантаження. Перед кожною — мої короткі враження. Закликаю ділитися і своїми. Можна також в коментарях надсилати посилання (чи, власне, свої електронні книги). З радістю повідомлю про почуття, які викликали дані вами книги.
P.S. Всією душею і серцем я — за книгу живу, друковану. Та за примхами долі чи суспільства не маю такої матеріальної можливості купувати книги всі, що бажаю. Приходиться звертатися тут до доступного безкоштовного формату, що ж робити? Отож, читаймо, друзі, і спілкуймося за чашкою кави!