Історія свята 8 березня: як з’явився жіночий день
Сьогодні свято 8 березня сприймають зовсім інакше, ніж сто років тому, називаючи його святом весни, краси і жінок. Але справжня історія свята 8 березня не була такою безхмарною і легкою.
Історія свята 8 березня розпочалась у 1908 році, коли на вулиці Нью-Йорка понад 15 тисяч жінок вийшли із закликами про рівноправність із чоловіками. Вони вимагали скоротити робочий день і зрівняти c чоловіками умови оплати праці. Також мітингувальники вимагали виборче право для жінок. Через рік влада США оголосила останню неділю лютого національним жіночим днем, і відзначали його до 1913 року.
У 1910 році делегація американських жінок приїхала в Копенгаген (Данія) на Другу Міжнародну Конференцію жінок-соціалісток, на якій була присутня комуністка Клара Цеткін. Вона і закликала заснувати Міжнародний жіночий день, в який жінки зможуть мітингувати і влаштовувати ходи, спрямовані проти злиднів, за право працювати, за повагу до своєї гідності і за мир. В європейських країнах Міжнародний жіночий день уперше відзначили 19 березня 1911 року.
А саме — у Німеччині, Австрії, Данії, Швейцарії, Голландії. Саме в цей день у 1948 році король Пруссії, побоюючись збройного повстання, пообіцяв провести ряд реформ, враховуючи і надання виборчого права для жінок. Однак у 1912 рік свято відзначали вже 12 травня. А в 1913 році в Німеччині святкували його 12 березня, в Австрії, Чехії, Угорщині, Швейцарії, Голландії — 9 березня, у Франції — 2 березня.
Десь до 70-х років історія свята 8 березня переважно асоціювалася з революціонерками і їхньою боротьбою за жіночу незалежність. Виходячи з історії свята 8 березня в різних куточках світу, стає зрозуміло, що виникло воно як інструмент емансипації і прояви поваги до жінок.
За радянських часів свято 8 березня було оголошене неробочим днем у 1965 році «в ознаменування видатних заслуг радянських жінок у комуністичному будівництві, у захисті Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни, їхнього героїзму і самовідданості на фронті та в тилу, а також відзначаючи великий вклад жінок у зміцнення дружби між народами і боротьбу за мир». 1975 рік Організацією Об’єднаних Націй був оголошений Міжнародним роком жінок. З того часу 8 березня став офіційно Міжнародним днем жінок.
З 80-х років свято 8 березня все більше деполітизували, а до 90-х пафос колишніх революцій і геть зник. Його почали сприймати як «жіночий день».
Версії про те, хто придумав жіночий день
Крім того, не вщухають суперечки, хто придумав 8 березня насправді. Є не одна дивовижна версія.
Одна з версій, хто придумав 8 березня, є найскандальнішою, і розповідає про протест повій у 1857 році в Нью-Йорку (яких із часом історики замінили на «текстильниць»). Вони вимагали виплати зарплати матросам, які не змогли заплатити за їхні послуги. А 8 березня 1894 року вже в Парижі жінки найдавнішої професії знову провели мітинг. Вони вимагали, щоб їхні права зрівняли зі швачками і пекарями, а також заснували спеціальні профспілки. Такі демонстрації відбулись і в Чикаго в 1895 році, і в 1896-му в Нью-Йорку.
Як у різних країнах відзначають свято 8 березня
Як виникла традиція дарувати квіти, солодощі та подарунки в Міжнародний жіночий день, історія свята 8 березня замовчує. Схиляються лише до того, що ідея, мабуть, виникла тоді, коли з жіночого дня почав зникати революційний контекст.
У Німеччині та Франції свято в різні періоди історії то відзначали, то забували про нього. Там заведено відзначати День матері, а також вітати дівчаток у День святого Валентина.
У Болгарії, наприклад, самі жінки неоднозначно ставляться до Міжнародного жіночого дня, часто навіть забуваючи про його святкування.
Італійське і литовське 8 березня не має статусу державного свята, але щороку в цей день жінки збираються разом і проводять його шумно і весело.
А ось наші сусіди поляки та білоруси не нехтують зайвий раз привітати своїх матерів, бабусь, сестер зі святом 8 березня. Але на відміну від Білорусі, у поляків цей день є робочим.
Кубинці влаштовують гучні застілля в честь Міжнародного жіночого дня, під час якого висловлюють свою любов і повагу до жінок.
Свято 8 березня також є національним у таких країнах, як Китай, КНДР, Ангола, Буркіна-Фасо, Гвінея-Бісау, Камбоджа, Лаос, Монголія і Уганда. У Грузії святкують і 8 березня як Міжнародний жіночий день, і День матері — 3 березня.
Нарівні з Україною відзначають 8 березня в Азербайджані, Вірменії, Казахстані, Киргизії, Латвії, Молдавії, Туркменії та інших країнах. У 2018 році в Україні планували скасувати свято 8 березня і зробити його робочим днем. Але на щастя, ініціатива не пройшла.
Слід українок у Міжнародному жіночому дні
Історія свята 8 березня знає також не одну українку, причетну до жіночого руху, який прагнув до свободи і рівних прав із чоловіками.
Одна з найвідоміших — Леся Українка (1871-1913 рр.), яка пропагувала образ «нової жінки». Також першою українською феміністкою вважають письменницю Марко Вовчок (1833-1907 рр.), котра створила під чоловічим псевдонімом у своїх творах образи жінок, які сильні духом і прагнуть розпоряджатись власним життям і долею самостійно.
Однією з активісток жіночого українського руху була і Наталія Кобринська (1855-1920 рр.), яка стала засновницею першого жіночого гуртка. Під її редакцією виходив літературно-публіцистичний збірник «Наша воля», де проголошувались ідейні засади українського жіночого руху. Тексти розповідали суспільству про ідеї світового фемінізму.
До Першої світової війни український жіночий рух синхронно відбувався із загальноєвропейським першим етапом розвитку. Жінки групувались за ідейним принципам (консерватизм, лібералізм, соціал-демократизм) і розвивали систему міжнародної консолідації жіночих організацій.
Джерело: https://politeka.net/ua/life/594977-spravzhnya-istoriya-svyata-8-bereznya-yaku-povinen-znati-kozhen/